Архітектура Слобожанщини 17-19 століття: на що подивитись
Початок будівництва мурованих храмів на Слобожанщині настав у 80-ті роки XVII століття, під час розквіту бароко в архітектурі та мистецтві України. Протягом століття, коли цей стиль домінував на цій території, було зведено близько 600 храмів. Більшість з них були дерев'яними, але серед них було близько 50 мурованих храмів.
У 60-ті роки XVII століття з центральної України та Брацлавщини, де ще тривала епоха Руїни, на східну Гетьманщину та Слобожанщину прибули тисячі біженців, які швидко заселили ці пустельні землі. Це призвело до оживлення Слобожанщини, заселення сходу Чернігівщини та Полтавщини. Родючі землі та більш спокійне життя сприяли підвищенню добробуту і створили економічні умови для будівництва мурованих споруд. Після багатьох років гоніння за віру почалася ера активного будівництва храмів.
Слобожанські церкви мають спільні риси, що відрізняють їх від храмів Гетьманщини, такі як перевага вертикальної компоненти та вплив народних традицій дерев'яних церков. Це було обумовлено потребою зберегти спадщину традицій, перенесених з Правобережжя, а також власним естетичним критерієм та адаптацією до нового середовища.
- Один з найбільш виразних прикладів синтезу дерев'яної та мурованої архітектури - Покровський собор у Харкові, споруджений у 1689 році. Цей собор майже повністю повторює дерев'яні церкви слобожанського типу і відзначається своєю унікальною архітектурою.
- Миколаївський храм Святогорського монастиря на Крейдяній скелі, споруджений у 1682 році, також відзначається схожістю зі слобожанською дерев'яною архітектурою. Його реконструкція у 1844 році свідчить про зміни, що відбулися з часом у храмовій архітектурі
На Слобожанщині та східній Полтавщині було споруджено близько 20 храмів, які відзначаються своєрідним стилем та архітектурою.
Крім загального вертикального складового та схожості з дерев'яною архітектурою, муровані церкви на Слобожанщині мають інші характерні ознаки. Можна виокремити три типи народного стилю будівництва: тридольну і тризрубну церкву та козацько-полковий стиль хрещатої церкви.
Протистояння козацтва та його верхівки на Слобожанщині часто не виявлялося політично, але знайшло відображення в мистецтві. Технологія будівництва церкви відповідала внутрішньому відчуттю гармонії людини і суспільства, а храм виступав символом єднання суспільної групи.
Наступний етап розвитку бароко пов'язаний з загальноєвропейськими тенденціями, що впливали на художню культуру України, включаючи Слобожанщину. У цей період, Україна та Слобожанщина сприймали лише ті ідеї та форми, які відповідали їхнім власним естетичним уявленням.
- Успенський собор у Харкові, зведений у 1771-1783 роках, є прикладом синтезу українського, наришкінського бароко. Його план схожий на храм Св. Климента папи Римського, але з деякими відмінностями.
Таким чином, слобожанський стиль має свою ідейно-історичну та культурну основу, існування якої було обумовлене ідейно-політичними факторами.
Текст: Вікторія ПРОНІНА