Освіта і наука на Слобожанщині
Слобожанщина є важливим освітнім центром України, де вищі навчальні заклади відіграють ключову роль у формуванні інтелектуального потенціалу країни. З XVII століття регіон розвиває свою освітню систему, створюючи численні університети, інститути та академії. Сьогодні ці заклади пропонують широкий спектр програм і можливостей для міжнародної співпраці, сприяючи науковим дослідженням та інноваціям. Вони активно інтегруються в міжнародний освітній простір, забезпечуючи високу якість викладання та дослідницької діяльності.
Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Історія Харківського національного університету є невіддільною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітників, як П. П. Гулак-Артемовський, О. М. Ляпунов, М. І. Костомаров, М. П. Барабашов, М. М. Бекетов, Д. І. Багалій, А. М. Краснов, М. В. Остроградський, В. А. Стеклов, О. О. Потебня, О. В. Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет — єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії — біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау.
За роки існування університет закінчили понад 130 тисяч осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і членами-кореспондентами Національної академії наук України.
На факультетах, навчально-наукових інститутах, у центрі міжнародної освіти, центрі доуніверситетської освіти навчається 15 717 здобувачів освіти. У наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь 418 докторів наук, професорів, понад 945 кандидатів наук, доцентів. Серед працівників університету — 6 академіків і членів-кореспондентів НАН України та галузевих академій.
Підготовка фахівців у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.
Університет був утворений восени 1930 року як Харківський інженерно-економічний інститут на базі промислового факультету Харківського інституту народного господарства та веде свою історію від Харківського комерційного училища (утворене 1893 року) та Харківського комерційного інституту (утворене 1912 року) і є найстарішим економічним університетом Сходу України. У 1994 році інститут був реорганізований у Харківський державний економічний університет, а 2004 року йому було присвоєно статус національного. У 2013 році йому було присвоєне ім'я Семена Кузнеця, який навчався у Харківському комерційному інституті (попередник університету). У Харківському інженерно-економічному інституті працював відомий український та радянський економіст Овсій Ліберман.
Навчання в університеті ведеться за 19 спеціальностями та 36 освітніми бакалаврськими і магістерськими програмами, зокрема, з педагогіки, менеджменту соціокультурної діяльності, журналістики, обліку і оподаткування, фінансів, банківська справа та страхування, менеджменту, маркетингу, підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, права, інженерії програмного забезпечення, комп'ютерних наук, системного аналізу, кібербезпеки, інформаційних систем та технологій, видавництва та поліграфії, соціального забезпечення, туризму, публічного управління та адміністрування, міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій та міжнародних економічних відносин.
Заснований в 1885 році в Харкові. Другий за часом відкриття технологічний інститут в Україні після Львівської технічної академії (1844). В даний час — найбільший навчальний центр східної України і найбільший ВНЗ міста Харкова. В університеті навчаються приблизно 26 тисяч студентів.
В університеті працюють 24 основних факультети, на яких базуються 93 кафедри. Вони здійснюють підготовку за 96 спеціальностями. Університет складається з приблизно 20 корпусів. Більша частина корпусів зосереджені компактно — по лінії станцій метро Пушкінська і Архітектора Бекетова. Корпуси різко відрізняються за часом побудови — старі корпуси будувалися, як правило, в XIX столітті, і функціонували з самого моменту заснування інституту. Ці корпуси побудовані з цегли, і мають велику архітектурну і навіть історичну цінність. Нові корпуси будувалися в радянську епоху, і за габаритами відповідають бетонним будинкам, побудованим в той час. Університет посідає п’яте місце в академічному рейтингу закладів вищої освіти України.
Сумський державний університет
Саме цей наказ і став точкою відліку історії навчального закладу. В університеті навчається близько 12 тисяч осіб за різними формами навчання на початковому, бакалаврському, магістерському, освітньо-науковому та науковому рівнях за 55 спеціальностями з 23 галузей знань. Здобувають освіту близько 1900 іноземних студентів із майже 50 країн світу.
До складу університету входять навчально-наукові інститути: бізнесу, економіки та менеджменту; права; медичний; Конотопський та Шосткинський інститути; факультети: електроніки та інформаційних технологій, іноземної філології та соціальних комунікацій, технічних систем та енергоефективних технологій; Конотопський політехнічний та індустріально-педагогічний технікуми; Сумський машинобудівний і Шосткинський хіміко-технологічний коледжі, інші структурні підрозділи.
В університеті працює більше 3 тисяч співробітників, серед яких члени-кореспонденти НАН України, близько 150 докторів наук, професорів, близько 700 докторів філософії та кандидатів наук, доцентів, діють докторантура за 16 спеціальностями та аспірантура за 24 спеціальностями, спецради із захисту дисертацій.
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Історія університету бере початок у 20-х роках XX століття, коли питання підготовки вчительських кадрів постало з небаченою гостротою. Уже в 1922 році в найближчі плани роботи фінансово-господарського відділу при Сумському відділі освіти входило «облаштування запланованої до відкриття педагогічної школи».
Від весни 1924 року почала здійснюватися широка кампанія масової педагогічної перепідготовки вчительства, а 28 грудня цього ж (1924) року відбулося відкриття Сумських вищих трирічних учительських курсів. Тоді за результатами іспитів на перший курс був зарахований 61 студент. У ході систематичного вдосконалення здійснення навчально-виховного процесу в 1924 році Сумські педкурси було реорганізовано в Сумський педагогічний технікум. Віднині велика увага стала приділятися організації та проведенню педпрактики та обліку її результатів. Дана орієнтація на практичну підготовку майбутніх фахівців засвідчила нове ставлення до ролі вчителя в суспільстві, визнання потреби у кваліфікованих педагогічних кадрах.
У 1930 році навчальний заклад реорганізували в Сумський інститут соціального виховання, а від 1933 р. — у Сумський державний педагогічний інститут.
В університеті здійснюється підготовка:
магістрів за 11 галузями знань та 37-ми спеціальностями (39-ма освітньо-професійними програмами з терміном навчання 1 рік і 4 місяці)
бакалаврів за 11 галузями знань та 39-ма спеціальностями (40-а освітньо-професійними програмами). В університеті здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за трьома освітніми рівнями;
вищу кваліфікацію в університеті аспіранти та докторанти здобувають за 10 спеціальностями.
Сумський національний аграрний університет
Сумський національний аграрний університет – це вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, один з кращих аграрних вишів України. Заснований у 1977 році, за майже 40 років існування він пройшов шлях від Сумського філіалу Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва до потужного освітнього комплексу національного значення. СНАУ готує висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплексу з поглибленим вивченням іноземних мов та інформатики з цілої низки акредитованих спеціальностей. У структурі університету діють 8 факультетів, 1 інститут та 5 коледжів.
Сьогодні ситуація на ринку праці складається таким чином, що все більше й більше великих аграрних та переробних підприємств України, створених спільно з іноземними партнерами, потребують висококваліфікованих фахівців, спроможних працювати за новітніми технологіями. І саме в СНАУ студенти мають унікальну можливість не тільки отримати теоретичні знання з обраної спеціальності, а й закріпити їх на практиці у провідних аграрних підприємствах як нашої країни, так і цілої низки країн зарубіжжя, з якими плідно співпрацює університет. Наші студенти мають змогу ознайомитися з передовими світовими досягненнями в аграрній галузі у фермерських господарствах Англії, Данії, Фінляндії, Швеції, Франції, США, Австралії, Голландії, а це значно підвищує їх рівень як фахівців і у подальшому сприяє працевлаштуванню на провідні сільськогосподарські та переробні підприємства України.
Загальний контингент студентів становить близько 11 тисяч. В університеті діє принцип безперервної комп’ютеризації: на сьогодні у виші близько 1000 комп’ютерних місць, і кількість контактного дисплейного часу на кожного студента, в залежності від спеціальності, складає від 250 до 350 годин. Студенти та викладачі мають можливість черпати інформацію про найновіші досягнення науки через міжнародну інформаційну мережу Internet. В університеті створена локальна комп’ютерна мережа.
Науково-дослідна робота зосереджена у 19 наукових лабораторіях, працює аспірантура з 26 спеціальностей. На базі кафедри селекції та насінництва створений науково-дослідний Інститут проблем картоплярства північно-східного регіону України.